Партнерства з брендами камер у смартфонах починалися доволі болісно. Такі колаборації, хоч і приносили гучні імена, інколи виглядали надто розпливчасто. Коли виробник просто клеїть логотип на блок камер і додає кілька штрихів у кольорокорекції, мимоволі питаєш себе, наскільки це реально змінює фото, особливо якщо разом із цим зростає й ціна телефону.
Однак за останні пару років такі союзи почали давати по-справжньому сильний результат, і пристроєм, який особливо це підкреслив, став Xiaomi 17T Pro.
Я провів із ним день, знімаючи все підряд: портрети на вулиці, полиці в кафе, вітрини з товарами та темні кути бару. Мене зачепили не стільки “правильні” кольори чи сухі характеристики, скільки відчуття характеру. У кожному кадрі є фактура, особлива робота тіней і помітний намір — настільки, що хотілося шукати наступний сюжет.
У мене давно є слабкість до колаборації Xiaomi з Leica. У Zeiss, Pantone та Hasselblad у кожного свій “присмак” на різних брендах, але Leica-настройка в Xiaomi більше схожа на окремий стиль зйомки. Xiaomi 17T Pro отримав потрійну камеру: 50 МП основний модуль, 50 МП перископ-телефото з 5x та 12 МП ультраширик.
Leica формує настрій кадру
Найчастіше я знімав у режимі Leica Authentic — саме він моментально додає телефону впізнаваності. У ньому більше контрасту, тіні глибші, а інтерпретація сцени виглядає більш драматичною. Так, результат не завжди назвеш ідеально “правильним” за кольором, але точність — не єдина мета, за якою варто гнатися мобільній камері.
Різницю між Leica Authentic і Leica Vibrant добре видно на кадрах із полицею хліба — її складно не помітити. Authentic “підтягує” сцену до теплого, стриманішого й трохи похмурішого вигляду: кольори більш контрольовані, а штучне світло в приміщенні здається менш кричущим. Натомість Vibrant піднімає насиченість і змушує упаковки сильніше “вистрілювати”, що зручно для чистого, яскравого кадру під соцмережі.
Мені сподобалося, що обидва варіанти відчуваються не як випадкові фільтри. Вони змінюють характер картинки ще до того, як ти відкрив редактор.
Портрет під жовтими квітами також показує, на що здатна камера, коли в сцені є природна “шаруватість”. Помітні компресія фону та відокремлення об’єкта: зелень, квіти й вулиця позаду разом із софтом формують кадр, який виглядає не як випадковий “клац” зі смартфона.
Цей приклад підводить до нового акценту Xiaomi для серії 17T — Leica Live Moments. За принципом це нагадує Live Photos або Motion Pictures: телефон одночасно записує короткий фрагмент відео разом зі знімком. У підсумку можна вибрати найкращий момент та навіть поставити його як обкладинку. У мене це не раз виручало, дозволяючи обрати різні варіанти одного й того ж кадру.
Кадр як у кіно: стиль замість “пересвітлення”
Найкращі мої фото були не з очевидних сюжетів. Сумка на стільці й рослина біля запиленого вікна — лише два приклади. Від картин із котами до люстри в напівтемній кімнаті — багато сцен виглядали так, ніби їх знімали не на телефон. Було відчуття стриманості в обробці, і Xiaomi 17T Pro не намагався будь-що “витягнути” світло та зробити все надто яскравим.
Наприклад, кадр із сумкою зберігає фактуру тканини, деталь мотузки й напрямок світла на стільці. Фото рослини та вікна залишають легку “димку”, майже плівкову атмосферу, бо камера не поспішає вичищати кожен натяк на середовище. Навіть люстра та бар у темряві виходять із теплим, неідеальним сяйвом — і це працює, тому що кадр має чіткий візуальний настрій.
Тож я розумію, чому це може комусь не зайти. Тіні часто залишаються важкими, а обробка інколи виглядає стилізовано. Якщо потрібен стабільно передбачуваний, “готовий для соцмереж” результат, для цього є iPhone і Galaxy. І все ж я повертався до Xiaomi знову й знову, бо ці фото здавалися менш одноразовими.
Чому Leica-налаштування робить камеру Xiaomi 17T Pro впізнаваною
Xiaomi 17T Pro не намагається прикидатися Xiaomi 17 Ultra, і я теж не став вимагати від нього цього. Я тримався “класичного” Leica-досвіду, переважно перемикаючись між Leica Authentic і Leica Vibrant. Сьогодні кращі камери смартфонів технічно майже всі сильні: швидко фокусуються, добре працюють із HDR, знімають різко та краще прибирають шум, ніж кілька років тому. Але те, що складніше знайти, — це індивідуальність.
Саме таке відчуття дав мені Xiaomi 17T Pro за цей короткий фотодень. Знімки були не завжди ідеальні й не завжди найвірніше передавали реальність. Зате в них було зерно характеру. І через це я знову натискав кнопку — просто щоб зробити ще один кадр.
