Понад 250 заможних людей приєдналися до Giving Pledge — обіцянки спрямувати більшість статків на благодійність. Та багато хто так і не виконав заявлене, викликавши критику з боку однієї зі співзасновниць ініціативи, Мелінди Френч Ґейтс.
«Чи пожертвували вони достатньо? Ні», — сказала Френч Ґейтс в інтерв’ю Wired, опублікованому в грудні 2025 року, маючи на увазі і клас мільярдерів загалом, і тих, хто підписав Giving Pledge.
Втім, є філантроп, який зробив набагато більше, навіть не ставши підписантом Giving Pledge: Джордж Сорос, 95-річний угорсько-американський інвестор і політичний донор.
Він заснував Soros Fund Management та Open Society Foundations — мережу міжнародних благодійних організацій, що підтримують демократію, права людини та соціальні реформи. З 1984 року він пообіцяв на благодійність понад $32 billion і входить до числа найщедріших філантропів світу. За оцінкою Forbes, він уже роздав близько 76% власного капіталу, випередивши Воррена Баффета, який передав 30%. Водночас Баффет пожертвував більшу суму в доларах — понад $60 млрд.
Однак у багатьох мільярдерів-благодійників віддача є значно меншою — і за сумою, і за часткою від їхніх статків. Через 15 років після запуску Giving Pledge звіт за липень 2025 року Інституту політичних досліджень (IPS) встановив, що лише одна жива пара серед початкових 57 підписантів — Джон і Лора Арнольди — дійсно віддала половину своїх статків. Автори назвали зобов’язання «невиконаним, таким, що не може бути виконаним, і не нашим квитком у справедливіше, краще майбутнє».
Частина причин зводиться до простої математики. За даними IPS, 32 первинні американські учасники, які досі залишаються мільярдерами, збільшили свої статки приблизно на 283% від моменту підписання — їхні капітали зростають швидше, ніж вони встигають їх роздавати. Це добре видно на парадоксі Маккензі Скотт. Хоч вона стала однією з найпродуктивніших філантропок нашого часу й пожертвувала $26 billion, її статки продовжують зростати завдяки силі акцій Amazon, отриманих після розлучення із засновником Джеффом Безосом.
Паралельно приблизно 80% пожертв учасників Giving Pledge спрямовувалися у приватні фонди та донорські фонди (donor-advised funds) — інструменти, які можуть утримувати кошти роками, не перераховуючи їх безпосередньо працюючим благодійним організаціям. Водночас представник Giving Pledge назвав звіт IPS «таким, що вводить в оману» через виключення внесків до фондів, повідомивши CNBC у 2025 році, що ініціатива «допомогла сформувати нові норми щедрості».
Слід зазначити, що Сорос також проводить свої пожертви через мережу фондів. Але значна частина коштів справді «вийшла за двері»: Forbes оцінив у 2024 році, що він розподілив $21 billion із $32 млрд, які зобов’язався надати. Його фонди продовжують витрачати. У травні Open Society пообіцяла ще $300 million протягом п’яти років на захист демократичних прав і економічної безпеки у США — навіть попри те, що адміністрація Трампа виокремила сім’ю Сороса для перевірок.
«Ми продовжуємо нашу роботу без змін», — сказала AP Лалех Іспахані, керуюча директорка Open Society Foundations у США. «Ми не дозволимо залякати себе до мовчання».
Що мотивує Джорджа Сороса жертвувати такі великі суми?
Пояснення Сороса щодо його благодійності завжди спиралося на особисту історію. Він народився в Будапешті у 1930 році й пережив нацистську окупацію, що забрала життя понад 500 000 угорських євреїв. Його родина змогла вижити, отримавши фальшиві документи й допомагаючи іншим робити те саме.
«1944 рік, рік німецької окупації, став для мене визначальним досвідом», — зазначив Сорос у заяві. «Замість того щоб підкоритися долі, ми чинили опір злу, яке було значно сильнішим за нас, — і все ж ми перемогли».
Цей досвід сформував його багаторічну увагу до того, що він називає відкритими суспільствами. У січні 2025 року тодішній президент Джо Байден нагородив його Президентською медаллю Свободи — найвищою цивільною відзнакою країни.
Ця історія спочатку була опублікована на Fortune.com
